Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 924/1344/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіБакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Стандарт-Інвест"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 рокуу справі№ 924/1344/13господарського судуХмельницької областіза позовомПриватного підприємства "Стандарт-Інвест"до Колективного підприємства "Спецбудмеханізація"простягнення 150 983, 12 грн., з яких 149 244, 60 грн. збитків та 1 738, 52 грн. пеніВ засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:Гавриленко Р.В. дов. б/н від 25.06.2014 рокуВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Стандарт-Інвест" (далі за текстом - ПП "Стандарт-Інвест") звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до колективного підприємства "Спецбудмеханізація" (далі за текстом - КП "Спецбудмеханізація") про стягнення 150 983, 12 грн., з яких 149 244, 60 грн. збитків та 1 738, 52 грн. пені.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.01.2014 року у справі № 924/1344/13 у задоволенні позовних вимог ПП "Стандарт-Інвест" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Стандарт-Інвест" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2014 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року у справі № 924/1344/13 апеляційну скаргу ПП "Стандарт-Інвест" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПП "Стандарт-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського судуд Хмельницької області від 08.01.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року у справі № 924/1344/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 22, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.06.2014 року № 03-05/877 для розгляду касаційної скарги у справі № 924/1344/13 у зв'язку із завантаженістю судді Волковицької Н.О., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.01.2013 року між ПП "Стандарт-Інвест" та КП "Сецбудмеханізація" укладено договір № 12 про надання послуг баштовим краном, відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов'язується надати замовнику баштовий кран КБ-403 з обслуговуючим персоналом та виконати перебазування, монтаж, демонтаж баштового крану і монтаж, демонтаж рейкових шляхів під кран, а також виконувати роботи баштовим краном на будівельному майданчику житлового будинку по вул. Трудовій, 5/1.

Положеннями п. 1.3. вказаного вище Договору сторони передбачили, що баштовий кран буде використовуватись замовником при будівництві житлового будинку по вул. Трудовій, 5/1.

Згідно п. п. 2.3.2., 2.3.5., 2.3.6., 2.3.7. Договору замовник взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги, визначити місце встановлення баштового крану, узгодити дату початку виконання робіт (з перебазування баштового крану, його монтажу та монтажу рейкових шляхів) в письмовій формі за 14 робочих днів до настання такої дати, передати майданчик що відповідає нормам для безпечного проведення монтажу та демонтажу баштового крана та рейкових шляхів, забезпечити під'їзними шляхами до будівельного об'єкта для перебазування баштового крана та обладнання.

Відповідно до п. 3.1. Договору договірна ціна перебазування, монтажу та демонтажу баштового крана та рейкових шляхів визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і складає 32 000 грн.

Розрахунки за перебазування, монтаж та демонтаж баштового крана та рейкових шляхів, відповідно до п. 3.3 Договору, проводяться шляхом поетапної оплати: попередньої оплати в розмірі 5 000 грн. протягом 10 робочих днів з дня підписання договору; попередньої оплати в розмірі 15 000 грн. протягом 5 робочих днів до початку терміну виконання робіт; подальші платежі в сумі 17 000 грн. здійснюються згідно актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання зобов'язань з попередньої оплати протягом 10 днів з моменту підписання договору, передбаченого п. 3.3. Договору, ПП "Стандарт-Інвест" було перераховано КП "Спецбудмеханізація" кошти в сумі 5 000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 1612 від 29.01.2013 року.

Пунктами 2.3.5., 2.3.6. Договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний узгодити з виконавцем дату початку виконання робіт (з перебазування баштового крану, його монтажу та монтажу рейкових шляхів) в письмовій формі за 14 робочих днів до настання такої дати, а також визначити місце встановлення баштового крану.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 02.04.2013 року ПП "Стандарт-Інвест" було надіслано на адресу КП "Спецбудмеханізація" лист № 25, в якому позивач просив з 22.04.2013 року розпочати виконання робіт (з перебазування баштового крану його монтажу та монтажу рейкових шляхів) на території будівельного майданчика при будівництві багатоквартирного 12-ти секційного житлового комплексу "Зелений квартал" з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення та дитячим садочком (до 50 місць) по вул. Трудовій, 5/1А у місті Хмельницькому.

Судами вірно зазначено про те, що вказаний лист не містить положень щодо узгодження з виконавцем зміни зазначеної в договорі адреси виконання робіт з вул. Трудова, 5/1 у місті Хмельницькому на вул. Трудова, 5/1А у місті Хмельницькому та відповідно сторонами не було внесено змін до Договору.

Пунктом 3.3. Договору сторони закріпили обов'язок замовника здійснити попередню оплату в сумі 15 000 грн. протягом 5 робочих днів до обумовленого сторонами терміну початку виконання робіт.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання з попередньої оплати вартості робіт з перебазування, монтажу та демонтажу баштового крана та рейкових шляхів в сумі 15 000 грн. позивачем виконане не було.

Загальні правила виконання зобов'язань закріплено Главою 48 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що згідно з ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України правомірно реалізував своє право на зупинення виконання обов'язку за договором з початку виконання робіт по перебазуванню, монтажу та демонтажу баштового крана та рейкових шляхів, в силу чого, передбачене ч. 4 ст. 613 Цивільного кодексу України, прострочення боржника (відповідача) не настало.

Згідно п. 4.13. Договору виконавець відшкодовує в повному обсязі збитки завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань.

Судами досліджено, що в підтвердження наявності реальних збитків в сумі 149 244 грн. у виді витрат, які позивач вимушено зробив для відновлення свого порушеного права, останній вказує на те, що він був змушений укласти з відповідачем та іншими господарюючими суб'єктами, ряд договорів про надання послуг кранами моделей РДК 250 МКГ-25 та іншими машинами й механізмами, у виконання зобов'язань за якими та з урахуванням попередньої оплати в сумі 5 000 грн. за Договором, здійснив оплату відповідних послуг на загальну суму 149 244 грн.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме : протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, враховуючи те, що судами вірно встановлено правомірність реалізації відповідачем права не приступати до виконання зобов'язання за договором, передбаченого ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у зв'язку з невиконанням позивачем свого зобов'язання з попередньої оплати, визначеного п. 3.3 Договору, обґрунтованим є висновок судів стосовно відсутності в діях відповідача всіх наведених вище обов'язкових елементів складу цивільного правопорушенням для стягнення збитків.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо ненадання рахунку для перерахування попередньої оплати в сумі 15 000 грн. з огляду на те, що положення п. 1.2. Договору, на які посилається позивач, не містить обов'язку виконавця виставити рахунок саме для проведення замовником попередньої оплати та вказує, що рахунки надаються виконавцем для оплати вже виконаних робіт.

Крім того, першу частину попередньої оплати за договором в сумі 5 000 грн. замовник оплатив без наявності будь-яких рахунків відповідача.

Згідно положень п. 3.1. Договору, 32 000 грн. - це договірна ціна перебазування, монтажу та демонтажу баштового крана та рейкових шляхів. Окрім зазначеного, п. 1.1. цього ж договору передбачав виконання робіт баштовим краном, вартість яких мала окремо визначатись в порядку, передбаченому п. 3.4. договору, однак, як встановлено судами, до суми нарахованих позивачем збитків включено понесені останнім вимушені витрати з оплати виконання робіт інших автокранів та іншої техніки, хоча доказів необхідності залучення саме автокранів марок РДК 250 МКГ-25, замість визначеного договором баштового крану КБ-430 надано не було, як і не надано доказів розрахунку витрат на оплату роботи баштового крану вказаного типу в кошторисі будівництва.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи відсутність доказів невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідачем, як обов'язкової передбаченої ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України застосування штрафних санкцій, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені.

Всі інші доводи скаржників не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Стандарт-Інвест" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року у справі № 924/1344/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року у справі № 924/1344/13 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко